Кегичівської ЦРЛ
Кегичівка утворилась з двох невеликих хуторів – Доброіванівки і Єгорівки, що виникли в другій половині XVIII століття. Населяли ці хутори селяни-кріпаки, які належали поміщикові – офіцеру Курського полку І. М. Апостолу-Кегичу. Від його прізвища і походить сучасна назва селища Кегичівка.
Подальший розвиток Кегичівки пов’язаний з будівництвом у 1897-1900 р.р. залізниці Лозова-Красноград. Кегичівка стає волосним центром.
Ще у 20-х р.р. в с.Кегичівка було відкрито першу лікарню, а в роки довоєнних п’ятирічок споруджено поліклініку, де трудящі могли одержувати безкоштовну медичну допомогу.
За роки Радянської влади в районі була створена широка мережа медико-санітарних установ.
В п’яти лікарнях було 250 ліжок. Крім того, в районі працювало 15 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, 5 пологових будинків, 160 медичних працівників забезпечували населення кваліфікованою допомогою.
Кегичівська района лікарня відділу охорони здоров’я виконавчого комітету Кегичівської Ради народних депутатів відновила свою діяльність після визволення району від німецько-фашистських загарбників на підставі наказу № 2 завідуючого відділом охорони здоров’я виконавчого комітету Кегичівської районної Ради народних депутатів від 26 вересня 1943 р.
На підставі Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 10 червня 1957 р.; наказу Міністра охорони здоров’я Української РСР № 352 від 12 червня 1957 р., наказу завідуючого відділом охорони здоров’я виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів № 113 від 2 липня 1957 р. та рішенням виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів від 1 липня 1957 р., відділу охорони здоров’я виконавчого комітету Кегичівської районної Ради народних депутатів було ліквідовано з 1 липня 1957 р. районний відділ охорони здоров’я.
Згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 739 від 12 червня 1958 р. наказу Міністра охорони здоров’я Української РСР № 383 від 23 червня 1958р. рішення виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів № 494 від 21 липня 1958 р. та наказу завідуючого відділом охорони здоров’я виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів № 137 від 12 серпня 1958 р. “Про об’єднання районних санітарно-епідеміологічних станцій з районними лікарнями в сільських районах області”, районна санітарно-епідеміологічна станція була об’єднана з лікарнею.
Після ліквідації відділу охорони здоров’я виконавчого відділу Кегичівської районної Ради народних депутатів і об’єднання з санітарно-епідеміологічною станцією районна лікарня стає керівним, організуючим, адміністративним і методичним центром в усій лікувальній і профілактичній роботі в районі, а головний лікар лікарні іменується головним лікарем району – районної лікарні.
Відповідно розпорядженню Ради Міністрів РСР від 23 січня 1963 р. № 73-р наказом Міністра охорони здоров’я Української РСР № 39 від 24 січня 1963 р. “Про організацію керівництва охорони здоров’я в зв’язку з укрупненням сільських районів в Українській РСР”, наказом завідуючого відділом охорони здоров’я виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів № 58 від 1 лютого 1963 р., Кегичівський район був ліквідований і частково увійшов до складу Сахновщанського району. Кегичівська районна лікарня з 1 лютого 1963 р. стала називатися: “Кегичівська районна лікарня № 2 Сахновщанського району”.
На підставі Указу Президії народної Ради депутатів трудящих Української РСР від 8 грудня 1966 р. “Про зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР” та наказу завідуючого відділом охорони здоров’я виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів № 341 від 30 грудня 1966 р. був знову заснований Кегичівський район – лікарня вийшла зі складу медичної мережі Сахновщанського району.
З 30 грудня лікарня іменується: “Кегичівська центральна районна лікарня”.
Рішенням виконавчого комітету Кегичівської районної Ради народних депутатів від 8 липня 1967 р. при лікарні була створена централізована бухгалтерія в складі 5 чоловік штатних працівників. Бухгалтерія обслуговує центральну районну лікарню і дві дільничі: Комунарську і Краснянську. Ленінська дільнича лікарня фінансується і веде бухгалтерський облік самостійно.
На початок 1967 р. лікарня має 100 лікарняних ліжок та такі відділення: терапевтичне, хірургічне, дитяче, пологове, поліклініку, санітарно-епідеміологічний відділ та акушерсько-гінекологічне відділення.
Поліклініка має такі кабінети: терапетичний, хірургічний, фтизіатричний, стоматологічний, дерматовенеролопчний, фізіотерапевтичний, неврологічний, рентген-кабінет, має дитячу і жіночу консультації, клінічну і бактеріологічну
лабораторії.
Під керівництвом лікарні знаходяться:
- дільничі лікарні – 3;
- фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти -1 б;
- здравпункт – 1;
- 1 лікарняна амбулаторія;
- 5 колгоспних пологових будинків; – 4 дитячих, постійно діючих, дошкільних закладів.
Загальна кількість лікарняних ліжок в лікарнях району на кінець 1967 р. складає 200.
Центральна районна лікарня являється організуючим і методичним центром для всіх підвідомчих їй лікувальних закладів. Вона здійснює контроль та керівництво, надає різнобічну допомогу дільничим лікарням, фельдшерсько-акушерським пунктам, медичним пунктам, розташованим на території району. Організовує допомогу населенню у боротьбі з інфекційними захворюваннями і нагляд за санітарним станом підприємств, установ і населених пунктів, веде диспансерну та профілактичну роботу по попередженню захворювань населення.
Документація лікарні упорядкована по 1967 р. включно. За 1943 р. документація не збереглася; за 1944-1948 р.р. упорядкувалася раніше і знаходиться на зберіганні в районному архіві.
В 1970 р., наказ № 96 від 29.06.70 р., при Комунарській дільничій лікарні відкривається зубопротезний кабінет.
В 1973 р. відкривається Мажарська дільнича лікарня на 25 ліжок.
Згідно наказу № 121 по Кегичівській центральній районній лікарні від 31.10.73р. призупиняєть свою діяльність Комунарська дільнича лікарня. Вона реорганізується в Комунарський фельдшерсько-акушерський пункт.
Реорганізація проводиться також в 1978 р. з Краснянською дільничою лікарнею, після чого в районі працює 235 лікарняних ліжок (наказ № 180-к від 21.12.1978 р.). Згідно наказу головного лікаря ЦРЛ № 67-к від 16.12.96 р. ліквідується Мажарська дільнича лікарня. В зв”язку з рядом послідуючих реорганізуючих заходів в районі на протязі 1997-1998 р.р. скорочується ліжковий фонд і на 1.01.99 р. залишається 150 ліжок, в тому числі в Ленінській міській лікарні 20 терапевтичних ліжок та 130 в Кегичівській ЦРЛ. Це: Працює 23 фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пункти. В середньому радіус обслуговування населення рівняється в селах 7 км, в селищах міського типу – 2 км. При центральній районній лікарні працює пункт швидкої та невідкладної допомоги, зубопротезний кабінет, молочна кухня. На початку 2003 р. Ленінська міська лікарня переіменована в лікарню с.м.т.Чапаєво. Станом на 1 грудня 2003 р. в районі функціонує 140 стаціонарних ліжок: в ЦРЛ – 120, в тому числі : в лікарні смт Чапаєво: Працює 21 фельдшерсько-акушерський пункт, а Бессарабівський та Краснянський ФАПи з 1 січня 2003 р. реорганізовані в сімейні амбулаторіі. На базі поліклінік та сімейних амбулаторій в січні 2003 р. відкрито 24 ліжка денного перебування. В тому числі: Краснянська сімейна амбулаторія – 3 ліжка.
Станом на 1 січня 2009 р. в районі функціонує 125 стаціонарних ліжок:
в ЦРЛ – 110, в тому числі :
- терапевтичних – 40
- хірургічних – 25
- дитячих – 20
- гінекологічних – 15
- пологових – 10
в лікарні смт Чапаєво:
- 15 терапевтичних ліжок.
Працює 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 АСМ.
На базі поліклінік та сімейних амбулаторій працює 57 ліжок денного перебування. В тому числі:
- районна поліклініка – 20
- поліклініка лікарні смт Чапаєво – 15
- Бессарабівська АСМ – 5
- Краснянська АСМ – 6
- Вовківська АСМ – 4
- Андріївська – 5
- Медведівська – 2
Станом на 1 січня 2012 року в лікарні смт.Чапаєво перейменовано на АЗПСМ смт.Чапаєво, а стаціонарне відділення на терапевтичне відділення №2 Кегичівської ЦРЛ з 15 ліжками цілодобового перебування.
Пункт швидкої допомоги за наказом №5139 від 27.10.12р. про впровадження закону України «Про екстрену медичну допомогу» переведено на обласний бюджет фінансування, який введений в дію з 01.01.2013р.
Наказом «Про зміни в штатному розкладі Кегичівської ЦРЛ» відкрито з 01.01.2013р. приймальне відділення, для надання невідкладної допомоги населенню району.
Рішенням сесії районної ради від 24 липня 2013р. №262-IV було ухвалено відкриття КЗОЗ «ЦПМСД» Кегичівського району Харківської області. Кегичівською ЦРЛ наказом №119 від 16.07.2013р. «Про зміни в штатному розладі» в дію введений з 01 жовтня 2013 року.
Працює 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, 6 АЗПСМ. На базі поліклінік та сімейних амбулаторій працює 57 ліжок денного перебування.
В тому числі:
- Районна поліклініка – 20;
- АЗПСМ смт.Чапаєво – 15;
- Бессарабівська АЗПСМ – 5;
- Краснянська АЗПСМ – 6;
- Вовківська АЗПСМ – 4;
- Андріївська АЗПСМ – 5;
- Медведівська АЗПСМ – 2.
З 14.03.2019 року Кегичівську ЦРЛ шляхом реорганізації перейменовано в КНП КРР Кегичівська ЦРЛ рішеням Кегичівської районої ради від 05.03.2019 року №470-VII 35 сесії 7 скликання . Станом на 14.03.2019 року функціонують 12 ліжок денного перебування: хірургічних -3; гінекологічних-4; неврологічних-2; отоларингологічних-1; дерматологічних-1; офтальмологічних-1. В поліклініці ведеться прийом по 19 спеціальностях. В КНП КРР «Кегичівська ЦРЛ» функціонує 80 ліжок цілодобового перебування: терапевничних-40; дитячих-15; хірургічно-гінекологічних -25.