Адміністрація

Безбар’єрність

Posted on

Безбар’єрність

Фізична безбар’єрність

Фізична безбар’єрність закладу охорони здоров’я – це відсутність фізичних перешкод, які ускладнюють або унеможливлюють доступ до медичних послуг для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, людей похилого віку, вагітних жінок, батьків з дітьми.

Фізичні перешкоди в закладах охорони здоров’я можуть бути пов’язані з:

  • Непристосованістю будівель та приміщень
  • Невідповідністю обладнання та меблів
  • Непристосованістю навколишнього середовища навколо закладів охорони здоров’я

Непристосованість будівель та приміщень

До фізичних перешкод, пов’язаних з непристосованістю будівель та приміщень, можуть належати:

  • Відсутність пандусів, підйомників, розширених дверей, спеціальних туалетів, місць для паркування тощо.

Наприклад, відсутність пандуса у будівлі лікарні може унеможливити доступ до неї для людини з інвалідністю на візку. Або відсутність спеціальних туалетів у поліклініці може створити незручності для людини з порушеннями опорно-рухового апарату.

Невідповідність обладнання та меблів

До фізичних перешкод, пов’язаних з невідповідністю обладнання та меблів, можуть належати:

  • Недостатня ширина проходів, висота столів і крісел, відсутність спеціального обладнання для осіб з інвалідністю тощо.

Наприклад, недостатня ширина проходів у коридорі лікарні може ускладнити пересування людини з інвалідністю на візку. Або відсутність спеціального ліжка у палаті лікарні може ускладнити надання медичної допомоги людині з порушеннями опорно- рухового апарату.

Непристосованість навколишнього середовища навколо закладів охорони здоров’я До фізичних перешкод, пов’язаних з непристосованістю навколишнього середовища

навколо закладів охорони здоров’я, можуть належати:

  • Відсутність поручнів, тротуарів, зручних переходів тощо.

Наприклад, відсутність тротуару біля лікарні може ускладнити пересування людини з інвалідністю на візку. Або відсутність поручнів біля сходів у поліклініці може створити небезпеку для людей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Наслідки фізичної безбар’єрності

Фізична безбар’єрність може призвести до таких негативних наслідків:

  • Ускладнення або унеможливлення доступу до медичних послуг для маломобільних груп населення. Це може привести до погіршення їхнього здоров’я та якості життя.
  • Порушення прав людини на доступ до медичних послуг.
  • Зниження ефективності роботи закладів охорони здоров’я.

Безбар’єрністьІнформаційна безбар’єрність

Інформаційна безбар’єрність закладу охорони здоров’я – це відсутність доступу до інформації про медичні послуги та їхній порядок отримання.

До інформаційних бар’єрів можуть належати:

  • Недостатня кількість інформації про медичні послуги, їхній порядок отримання та вартість. Ця інформація може бути недоступною в доступній формі для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, людей похилого віку, тих, хто не володіє українською мовою тощо.

Наприклад, відсутність інформації про медичні послуги на мовах національних меншин може ускладнити доступ до медичної допомоги для людей, які не володіють українською мовою.

  • Неадаптована інформація про медичні послуги. Це може включати такі проблеми, як використання складної медичної термінології, відсутність аудіо- та відеоформатів інформації, недоступність інформації для осіб з порушеннями зору тощо.

Наприклад, використання складної медичної термінології в інформаційних матеріалах може ускладнити їхнє розуміння для людей з порушеннями інтелектуального розвитку.

  • Незручний доступ до інформації про медичні послуги. Це може включати такі проблеми, як відсутність інформаційних стендів, буклетів, веб-сайтів тощо, або їхня недоступність у доступній формі для маломобільних груп населення.

Наприклад, відсутність веб-сайту закладу охорони здоров’я в доступній формі може ускладнити отримання інформації про медичні послуги для людей з порушеннями зору.

Наслідки інформаційної безбар’єрності закладу охорони здоров’я

Інформаційна безбар’єрність закладу охорони здоров’я може мати такі негативні наслідки:

  • Ускладнення або унеможливлення доступу до медичних послуг для маломобільних груп населення.
  • Створення незручностей та обмежень для маломобільних груп населення під час отримання медичних послуг.
  • Ризики для безпеки та здоров’я маломобільних груп населення.

Безбар’єрністьЦифрова безбар’єрність

Цифрова безбар’єрність закладу охорони здоров’я – це відсутність доступу до цифрових технологій, які використовуються в медичній сфері.

До цифрових бар’єрів можуть належати:

  • Недостатня доступність медичних інформаційних систем для маломобільних груп населення. Це може включати такі проблеми, як відсутність адаптації медичних інформаційних систем для осіб з порушеннями зору, слуху, моторики тощо.

Наприклад, відсутність адаптації медичної інформаційної системи для осіб з порушеннями зору може ускладнити доступ до медичних записів для людей з цією проблемою.

  • Недостатня доступність електронних медичних послуг для маломобільних груп населення. Це може включати такі проблеми, як відсутність можливості онлайн-запису на прийом, онлайн-оплати послуг, подання електронних документів тощо.

Наприклад, відсутність можливості онлайн-запису на прийом може ускладнити доступ до медичних послуг для людей з обмеженими можливостями пересування.

Наслідки цифрової безбар’єрності закладу охорони здоров’я

Цифрова безбар’єрність закладу охорони здоров’я може мати такі негативні наслідки:

  • Ускладнення або унеможливлення доступу до медичних послуг для маломобільних груп населення.
  • Створення незручностей та обмежень для маломобільних груп населення під час отримання медичних послуг.
  • Ризики для безпеки та здоров’я маломобільних груп населення.

Безбар’єрністьСуспільна та громадянська безбар’єрність

Суспільна та громадянська безбар’єрність закладів охорони здоров’я – це відсутність рівних можливостей для участі в житті громад та держави для різних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, людей похилого віку, тих, хто не володіє українською мовою тощо.

До суспільних та громадянських бар’єрів можуть належати:

  • Відсутність доступу до інформації про заклади охорони здоров’я та їхні послуги в доступній формі для різних категорій населення.
  • Незручний доступ до закладів охорони здоров’я для осіб з обмеженими можливостями пересування, слуху, зору тощо.
  • Відсутність персоналу, який володіє мовами національних меншин, або персоналу, який пройшов навчання з надання послуг особам з інвалідністю тощо.

Наслідки суспільної та громадянської безбар’єрності закладів охорони здоров’я Суспільна та громадянська безбар’єрність закладів охорони здоров’я може мати такі негативні наслідки:

  • Ускладнення або унеможливлення доступу до медичних послуг для різних груп населення.
  • Створення незручностей та обмежень для різних груп населення під час отримання медичних послуг.
  • Ризики для безпеки та здоров’я різних груп населення.

 Безбар’єрність   Освітня безбар’єрність

Освітня безбар’єрність закладу охорони здоров’я – це відсутність бар’єрів, які ускладнюють або унеможливлюють доступ до інформації та знань про здоров’я та медичну допомогу для різних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю, людей похилого віку, тих, хто не володіє українською мовою тощо.

До таких освітніх бар’єрів можуть належати:

  • Відсутність інформації про здоров’я та медичну допомогу в доступній формі для різних категорій населення.
  • Відсутність доступу до освітніх ресурсів про здоров’я та медичну допомогу для осіб з обмеженими можливостями пересування, слуху, зору тощо.
  • Відсутність персоналу, який володіє мовами національних меншин, або персоналу, який пройшов навчання з надання освітніх послуг особам з інвалідністю тощо.

Наслідки освітньої безбар’єрності закладів охорони здоров’я

Освітня безбар’єрність закладів охорони здоров’я може мати такі негативні наслідки:

  • Ускладнення або унеможливлення доступу до інформації та знань про здоров’я та медичну допомогу для різних груп населення.
  • Створення незручностей та обмежень для різних груп населення під час отримання інформації та знань про здоров’я та медичну допомогу.
  • Ризики для здоров’я різних груп населення.

Безбар’єрністьЕкономічна безбар’єрність

Економічна безбар’єрність закладу охорони здоров’я – це відсутність бар’єрів, які ускладнюють або унеможливлюють доступ до медичних послуг для різних груп населення, зокрема осіб з низьким рівнем доходу, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.

До економічних бар’єрів можуть належати:

  • Висока вартість медичних послуг.
  • Недостатня кількість пільг та субсидій на медичні послуги для різних категорій населення.
  • Недостатня доступність медичних послуг у сільській місцевості.

Наслідки економічної безбар’єрності закладів охорони здоров’я

Економічна безбар’єрність закладів охорони здоров’я може мати такі негативні наслідки:

  • Ускладнення або унеможливлення доступу до медичних послуг для різних груп населення.
  • Створення незручностей та обмежень для різних груп населення під час отримання медичних послуг.
  • Ризики для здоров’я різних груп населення.

Нормативно-правова база України стосовно безбар’єрності, документи

В Україні питання безбар’єрності регулюється низкою нормативно-правових актів, зокрема:

Конституція України (стаття 24) гарантує рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Посилання: https://www.president.gov.ua/documents/constitution

Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” (1991 рік) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади забезпечення рівних прав та можливостей осіб з інвалідністю в усіх сферах життя суспільства, їхньої участі у суспільному житті, включаючи доступ до освітніх, культурних, спортивних та інших соціальних послуг, а також до продуктів та послуг, вироблених та реалізованих на ринку.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text

Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text

Указ Президента України “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні” https://www.president.gov.ua/documents/5332020-35809

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1324-18#Text

Розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження складу міжвідомчої робочої групи з питань розроблення проекту Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні»

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-skladu-mizhvido-a134r

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009—2015 роки «Безбар’єрна Україна» https://www.kmu.gov.ua/npas/232167617

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення приміщень, що надаються дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць для організації їх роботи та проведення голосування»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-2020-%D0%BF#Text

Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року” (2021 рік) визначає основні напрями та заходи щодо забезпечення безбар’єрності для осіб з інвалідністю в Україні.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text

Основні документи, які регламентують безбар’єрність закладів охорони здоров’я

  • Державні будівельні норми ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення»

https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=79740

  • Методичні рекомендації щодо забезпечення безбар’єрності закладів охорони здоров’я (2022 рік) розроблені на основі Безбар’єрного стандарту закладів охорони здоров’я та містять практичні рекомендації щодо його впровадження.

Розуміння поняття «безбар’єрність» надає освітній серіал “Безбар’єрна грамотність” на порталі «Дія. Цифрова освіта». В українському суспільстві існує комплекс обмежень для різних груп у можливостях безбар’єрного доступу до інфраструктури, транспорту, зайнятості, освіти, отримання публічної інформації, послуг із боку держави та бізнесу тощо.

https://osvita.diia.gov.ua/courses/barrier-free-literacy

Новини, дивитеся у рубриці «Новини» на сайті закладу охорони здоров’я

Наповнюйте веб-сайт закладу охорони здоров’я новинами, у тому числі такими, що стосуються створенню умов безбар’єрності у закладі.

Сервіси, дивитеся у рубриці «Сервіси» на сайті закладу охорони здоров’я

Відобразить на веб-сайті закладу охорони здоров’я сервіси, які поліпшують безбар’єрність закладу.

Результати моніторингів безбар’єрності закладу охорони здоров’я

Проведення моніторінгів безбар’єрності є важливим аспектом поліпшення умов доступності медичних послуг для усіх груп населення. За результатами моніторінгу складається акт та створюється план заходів щодо усунення бар’єрності.

Заходи щодо усунення фізичної бар’єрності закладу охорони здоров’я

Для усунення фізичної бар’єрності закладу охорони здоров’я необхідно провести наступні заходи:

  • Аналіз будівель та приміщень закладу охорони здоров’я на предмет наявності фізичних перешкод.
  • Розробка плану заходів щодо усунення фізичних перешкод.
  • Виконання плану заходів.

Заходи щодо усунення фізичної бар’єрності закладу охорони здоров’я можуть включати такі заходи:

  • Встановлення пандусів, підйомників, розширених дверей, спеціальних туалетів, місць для паркування тощо.
  • Заміна або адаптація обладнання та меблів.
  • Улаштування тротуарів, зручних переходів тощо.

Заходи щодо усунення інформаційної бар’єрності закладу охорони здоров’я

Для усунення інформаційної бар’єрності закладу охорони здоров’я необхідно провести наступні заходи:

  • Аналіз інформаційних матеріалів закладу охорони здоров’я на предмет наявності інформаційних бар’єрів.
  • Розробка плану заходів щодо усунення інформаційних бар’єрів.
  • Виконання плану заходів.

Заходи щодо усунення інформаційної бар’єрності закладу охорони здоров’я можуть включати такі заходи:

  • Надання інформації про медичні послуги в доступній формі для різних категорій населення, зокрема осіб з інвалідністю, людей похилого віку, тих, хто не володіє українською мовою тощо.
  • Використання простої та зрозумілої мови в інформаційних матеріалах.
  • Забезпечення доступу до інформації про медичні послуги в аудіо- та відео- форматах.
  • Створення інформаційних стендів, буклетів, веб-сайтів тощо в доступній формі.

Заходи щодо усунення цифрової бар’єрності закладу охорони здоров’я

Для усунення цифрової бар’єрності закладу охорони здоров’я необхідно провести наступні заходи:

  • Аналіз медичних інформаційних систем та електронних медичних послуг закладу охорони здоров’я на предмет наявності цифрових бар’єрів. Адаптація медичних інформаційних систем для осіб з порушеннями зору, слуху, моторики тощо.
  • Розробка плану заходів щодо усунення цифрових бар’єрів.
  • Виконання плану заходів.
  • Забезпечення доступу до електронних медичних послуг для маломобільних груп населення.

Конкретні приклади цифрових бар’єрів у закладах охорони здоров’я:

  • Недостатня контрастність та розмір шрифту на веб-сайтах та в медичних інформаційних системах. Це може ускладнити читання тексту особам з порушеннями зору.
  • Відсутність можливості прослухати текст на веб-сайтах та в медичних інформаційних системах. Це може ускладнити доступ до інформації особам з порушеннями зору.
  • Недостатня зручна навігація на веб-сайтах та в медичних інформаційних системах. Це може ускладнити користування цими ресурсами особам з порушеннями опорно-рухового апарату.
  • Недостатня адаптація мобільних додатків для медичних послуг. Це може ускладнити користування цими додатками особам з порушеннями зору, слуху, моторики тощо.

Конкретні приклади заходів щодо усунення цифрових бар’єрів у закладах охорони здоров’я:

  • Використання шрифтів із високим рівнем контрастності та збільшеним розміром на веб-сайтах та в медичних інформаційних системах.
  • Надання можливості прослухати текст на веб-сайтах та в медичних інформаційних системах.
  • Розробка зручної навігації на веб-сайтах та в медичних інформаційних системах.
  • Адаптація мобільних додатків для медичних послуг для осіб з порушеннями зору, слуху, моторики тощо.

Заходи щодо усунення суспільної та громадянської бар’єрності закладів охорони здоров’я

Для усунення суспільної та громадянської бар’єрності закладів охорони здоров’я необхідно провести наступні заходи:

  • Аналіз закладів охорони здоров’я на предмет наявності суспільних та громадянських бар’єрів.
  • Розробка плану заходів щодо усунення суспільних та громадянських бар’єрів.
  • Виконання плану заходів.

Заходи щодо усунення суспільної та громадянської бар’єрності закладів охорони здоров’я можуть включати такі дії:

  • Надання інформації про заклади охорони здоров’я та їхні послуги в доступній формі для різних категорій населення.
  • Забезпечення доступу до закладів охорони здоров’я для осіб з обмеженими можливостями пересування, слуху, зору тощо.
  • Проведення навчання персоналу закладів охорони здоров’я з надання послуг особам з інвалідністю, людям похилого віку, тим, хто не володіє українською мовою тощо.

Конкретні приклади суспільних та громадянських бар’єрів у закладах охорони здоров’я:

  • Відсутність інформації про заклади охорони здоров’я та їхні послуги на мовах національних меншин. Це може ускладнити доступ до інформації про медичні послуги для людей, які не володіють українською мовою.
  • Відсутність персоналу, який володіє мовами національних меншин. Це може ускладнити спілкування між пацієнтами та персоналом закладів охорони здоров’я.
  • Відсутність доступу до закладів охорони здоров’я для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Це може ускладнити доступ до медичних послуг для людей з інвалідністю, які пересуваються на візках.
  • Відсутність персоналу, який пройшов навчання з надання послуг особам з інвалідністю. Це може призвести до неякісного надання медичних послуг особам з інвалідністю.

Конкретні приклади заходів щодо усунення суспільних та громадянських бар’єрів у закладах охорони здоров’я:

  • Надання інформації про заклади охорони здоров’я та їхні послуги на мовах національних меншин.
  • Наймання персоналу, який володіє мовами національних меншин.
  • Забезпечення доступу до закладів охорони здоров’я для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема шляхом встановлення пандусів, підйомників тощо.
  • Проведення навчання персоналу закладів охорони здоров’я з надання послуг особам з інвалідністю.

Заходи щодо усунення освітньої бар’єрності закладів охорони здоров’я

Для усунення освітньої бар’єрності закладів охорони здоров’я необхідно провести наступні заходи:

  • Аналіз закладів охорони здоров’я на предмет наявності освітніх бар’єрів.
  • Розробка плану заходів щодо усунення освітніх бар’єрів.
  • Виконання плану заходів.

Заходи щодо усунення освітньої бар’єрності закладів охорони здоров’я можуть включати такі заходи:

  • Надання інформації про здоров’я та медичну допомогу в доступній формі для різних категорій населення.
  • Забезпечення доступу до освітніх ресурсів про здоров’я та медичну допомогу для осіб з обмеженими можливостями пересування, слуху, зору тощо.
  • Проведення навчання персоналу закладів охорони здоров’я з надання освітніх послуг особам з інвалідністю.

Конкретні приклади освітніх бар’єрів у закладах охорони здоров’я

  • Відсутність інформації про здоров’я та медичну допомогу на мовах національних меншин. Це може ускладнити доступ до інформації про здоров’я та медичну допомогу для людей, які не володіють українською мовою.
  • Відсутність доступу до освітніх ресурсів про здоров’я та медичну допомогу для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату. Це може ускладнити доступ до інформації та знань про здоров’я та медичну допомогу для людей з інвалідністю, які пересуваються на візках.
  • Відсутність персоналу, який пройшов навчання з надання освітніх послуг особам з інвалідністю. Це може призвести до неякісного надання освітніх послуг особам з інвалідністю.

Конкретні приклади заходів щодо усунення освітніх бар’єрів у закладах охорони здоров’я

  • Надання інформації про здоров’я та медичну допомогу на мовах національних меншин.
  • Надання доступу до освітніх ресурсів про здоров’я та медичну допомогу для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, зокрема шляхом створення інформаційних стендів, буклетів, веб-сайтів тощо у доступній формі.
  • Проведення навчання персоналу закладів охорони здоров’я з надання освітніх послуг особам з інвалідністю.

Заходи щодо усунення економічної бар’єрності закладів охорони здоров’я

Для усунення економічної бар’єрності закладів охорони здоров’я необхідно провести наступні заходи:

  • Аналіз закладів охорони здоров’я на предмет наявності економічних бар’єрів.
  • Розробка плану заходів щодо усунення економічних бар’єрів.
  • Виконання плану заходів.

Заходи щодо усунення економічної безбар’єрності закладів охорони здоров’я можуть включати такі заходи:

  • Зниження вартості медичних послуг.
  • Розширення доступу до пільг та субсидій на медичні послуги для різних категорій населення.
  • Розвиток мережі медичних закладів у сільській місцевості.

Конкретні приклади економічних бар’єрів у закладах охорони здоров’я

  • Висока вартість медичних послуг, зокрема операцій, лікування хронічних захворювань тощо. Це може ускладнити доступ до медичних послуг для людей з низьким рівнем доходу.
  • Недостатня кількість пільг та субсидій на медичні послуги для різних категорій населення, зокрема для людей з інвалідністю, пенсіонерів, багатодітних сімей тощо. Це може ускладнити доступ до медичних послуг для цих категорій населення.
  • Недостатня доступність медичних послуг у сільській місцевості. Це може ускладнити доступ до медичних послуг для людей, які проживають у сільській місцевості.

Конкретні приклади заходів щодо усунення економічних бар’єрів у закладах охорони здоров’я

  • Зниження вартості медичних послуг, зокрема шляхом впровадження державних програм страхування, розвитку мережі державних медичних закладів тощо.
  • Розширення доступу до пільг та субсидій на медичні послуги для різних категорій населення, зокрема шляхом підвищення розмірів пільг та субсидій, спрощення процедури їх отримання тощо.
  • Розвиток мережі медичних закладів у сільській місцевості, зокрема шляхом будівництва нових медичних закладів, ремонту та оснащення існуючих медичних закладів тощо.